ІНФОРМАЦІЙНО-ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ЦЕНТР

Зокрема, до комітетських слухань «Публічні консультації як інструмент демократії участі. Світові практики та стандарти», що були проведені Комітетом з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування 20 квітня 2021 р., було підготовлено інформаційну довідку «Міжнародний досвід проведення публічних консультацій», яка окреслює регулювання проведення публічних консультацій в таких країнах як Велика Британія, Австрія, Албанія, Молдова, Естонія, Ірландія, Австралія.

«Публічні консультації відіграють важливу роль у налагодженні партнерських відносин влади й громадянського суспільства при визначенні пріоритетів політичного процесу та суспільно-економічного розвитку держави», - підкреслює керівник Секретаріату Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Анджела Малюга. «На розгляді в Комітеті знаходиться проект Закону України «Про публічні консультації» (реєстр. № 4254 від 23.10.2020 р.),внесений Кабінетом Міністрів України та прийнятий Верховною Радою України 5 березня 2021 року в першому читанні за основу. В умовах євроінтеграційної прогресивної державної політики України впровадження на законодавчому рівні публічних консультацій потребує більш глибокого дослідження міжнародного досвіду з метою запровадження сучасних, демократичних стандартів підготовки рішень як на загальнонаціональному, так і на місцевому рівнях. Переконані, що надана у довідці інформація буде використана членами утвореної Комітетом Робочої групи з опрацювання та підготовки до другого читання проекту Закону України «Про публічні консультації».

Відповідно до запитів Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, підготовлено три інформаційні довідки. Одна з них була підготовлена та представлена в рамках комітетських слухань на тему «Державна підтримка творчих спілок в Україні: проблеми та шляхи їх вирішення», що проводились Комітетом 21 січня 2021 року.  Ця інформаційна довідка окреслює діяльність творчих спілок в Польщі, Чехії, Естонії, Литві, Грузії, Молдові.

«Такий матеріал є цінним для нас, оскільки в публічному просторі відсутня систематизована інформація щодо іноземного досвіду діяльності творчих спілок та взаємодії органів влади з ними. Більше того, в суспільстві був поширений певний міф, що творчі спілки – це радше пережиток радянського минулого і такого роду об’єднання функціонують переважно в колишніх соціалістичних країнах. Аналітичний документ Інформаційно-дослідницького центру, а також звіт, який готували експерти ПРООН, показали, що творчі об’єднання поширені і активно діють в європейських країнах, в тому числі в країнах Західної Європи. Цікавими є й опції державного фінансування цих об’єднань закордоном – деякі з них потенційно можна й варто застосувати в Україні», - наголосила заступник керівника Секретаріату Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Ярослава Ващенко. «Представники Міністерства культури та інформаційної політики, а також громадські експерти, які працюють в цій тематиці, зацікавилися та позитивно відгукувалися про наданий аналітичний матеріал Інформаційно-дослідницького центру; будемо використовувати іноземний досвід в подальших законотворчих напрацюваннях. І в цілому, приклади міжнародного досвіду, ознайомлюватися з якими допомагає Інформаційно-дослідницький центр, дають важливе розуміння, що вже є напрацьовані механізми, які можна запозичувати і адаптовувати до українських реалій, а також відчуття, що Україна не одинока в намаганні вирішення певних проблем, що інші країни цей шлях вже проходили», - додає пані Ярослава.

Також Інформаційно-дослідницьким центром ВРУ було підготовлено довідку до розширеного засідання Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики на тему «Збереження археологічної спадщини та інших культурних цінностей: аналіз, проблеми та пропозиції щодо їх врегулювання» - документ окреслює досвід Литви, Болгарії і Чорногорії. Важливо, що документ не лише характеризує загальні аспекти законодавчого регулювання збереження об’єктів археологічної спадщини та інших культурних цінностей, а й наводить механізми запобігання нелегальному обігу та повернення незаконно вивезених культурних цінностей в країну походження.

Нарешті, в контексті проведення комітетських слухань на тему «Про забезпечення стабільного українського мовлення на тимчасово окуповані та прикордонні території України», які Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики провів 2 квітня, було підготовлено інформаційну довідку, яка аналізує міжнародний досвід реалізації державної політики щодо забезпечення мовлення та діяльності інших видів ЗМІ на окупованих та прилеглих до них територіях. Документ, зокрема, окреслює досвід Грузії та поточну ситуацію щодо мовлення в Абхазії та Південній Осетії, а також досвід Молдови в районі Придністров’я. Окрім того, документ характеризує ситуацію щодо забезпечення мовлення в Нагірному Карабасі – зокрема, політику з боку Вірменії, а також Азербайджану. Також довідка окреслює міжнародне законодавство та інші приклади міжнародного досвіду щодо протидії пропаганди, притягнення до відповідальності провайдерів і операторів супутникових платформ за поширення програм, які незаконно створені та працюють з використанням радіочастотного ресурсу, який був захоплений країною агресором.

«В цьому контексті особливо важливими є приклади механізмів притягнення до відповідальності за незаконне використання інформаційних каналів та перехоплення сигналу, до чого часто вдається Російська Федерація у веденні гібридної війни та поширенні пропаганди. Такі приклади є і потрібно їх детальніше опрацьовувати з метою впровадження в працюючі на практиці механізми протидії державі-агресору в інформаційній війні», підкреслює Людмила Блищик, головний консультант Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Окрім того, експерти Інформаційно-дослідницького центру завершують підготовку ще двох довідок на запити Комітету з питань екологічної політики та природокористування і Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики щодо контактної інформації міжнародних партнерів, з якими планують розвивати співпрацю модельні комітети. Розвиток міжнародної співпраці парламентських комітетів є одним із напрямів проекту «Модельний комітет», і відповідна інформація суттєво допомагає в напрацюванні карти проектів міжнародно-технічної допомоги, донорських організацій т інших міжнародних стейкхолдерів, які розробляються для кожного з модельних комітетів.

Одним із важливих результатів такої співпраці є також те, що комітети на власному прикладі відчули важливість функціонування такого підрозділу як парламентська дослідницька служба, в них вже є ідеї щодо нових запитів та з’ясування окремих аспектів секторальних політик, і що надзвичайно важливим є те, щоб цей орган діяв в рамках Верховної Ради України на постійній основі.  

Довідково:

Проект «Модельний комітет» Програми USAID РАДА спрямований на покращення співпраці комітетів Верховної Ради України з Урядом та профільними міністерствами, виконання контрольних функцій комітетами Верховної Ради України, посилення кадрової спроможності секретаріатів комітетів Верховної Ради України. Крім того, він сприяє підвищенню рівня публічності роботи комітетів, залученню до діяльності комітетів громадськості та інших стейкхолдерів, посиленню взаємодії комітетів з міжнародними партнерами.

Три парламентські комітети беруть участь в ініціативі в якості «модельних»:

• Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики;
• Комітет з питань екологічної політики та природокористування;
• Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Ще 4 комітети залучені до ініціативи в межах базового рівня співпраці.